На вибори президента України бюлетень обіцяє бути довгим – зареєстрованих у ЦВК кандидатів стає все більше. Але однієї графи там точно не буде – графи “проти всіх”. Якщо з довгого списку кандидатів немає жодного, хто припав би до душі, доведеться викручуватися інакше. Чому так і кому заважала “протестна” графа – розбирались журналісти 112.ua.
Графа “Проти всіх”
Графа “Проти всіх” із виборчих бюлетенів зникла 18 листопада 2011 року: Верховна Рада схвалила поправки до виборчого законодавства і попрощалася з нею через непотрібність.
Варто зазначити, що на виборах у 2004 році за кількістю “галочок” ця графа обігнала кандидата, який посів п’яте місце зі своїми 1,53% голосів, Наталію Вітренко. “Проти всіх” тоді проголосували 1,98% виборців – 556 963 людини. Тож популярності цьому пункту точно не позичати.
Чому в Україні перестали використовувати пункт “Проти всіх”
Голосуючи за цей пункт, виборець фактично знімав із себе відповідальність за рішення, яке ухвалять інші. Тобто використовувати його бюлетень з метою фальсифікації було б неможливо, але жодного смислового навантаження це не мало.
Справа в тому, що скільки б людей не проголосували проти, це нічого не змінює, і рішення ухвалюють завдяки тим, хто проголосував “за”. Голоси “проти всіх” не мають жодних юридичних наслідків. У такому разі президент обирається більшістю від меншості.
Тобто незалежно від того, скільки виборців проголосували б проти всіх кандидатів, президентом стане той, хто набрав більше, ніж його опонент або опоненти.
У виборчому законодавстві майже всіх Європейських країн пункту “проти всіх” немає. Виключення — Греція, Іспанія і Франція.
Що робити, якщо не подобається жоден кандидат?
Незважаючи на те, що виборчий список цьогоріч обіцяє бути доволі довгим, безумовно, будуть і ті люди, яким не до душі жоден із представлених кандидатів. У такому разі є як мінімум три шляхи, якими може піти виборець.
Шлях перший: неправильний докорінно
Зрозуміло, можна просто не ходити на вибори, в Україні це ніяк не відстежується і не карається. Однак нічого доброго країні це не принесе. Ваш голос або пропаде і теоретично може позбавити перемоги більш гідного кандидата. Або ним скористається хитріший: поставить галочку “за себе”. Скільки б не намагалася ЦВК, спроби фальсифікацій усе одно будуть, а українці, які не голосують, тільки їх збільшують і спрощують.
Шлях другий: байдужий
Так, у виборчому бюлетені не буде графи “проти всіх”. Так, ігнорувати сам факт виборів — погана ідея. Але якщо ніхто з представлених кандидатів не подобається, можна поставити позначки “за” одразу в декількох віконцях. Бюлетень визнають недійсним, якщо в ньому проголосували за кількох претендентів, проте скористатися ним, маючи на меті свою користь, уже ніхто не зможе. Тут працює принцип “не зашкодь, якщо не можеш допомогти”.
Шлях третій: протестний
Навіть за умови, що повністю вашим міркуванням про ідеального кандидата не відповідає ніхто, завжди є ті, хто не підходить більше, і ті, хто не відповідає трохи менше. Можна, звичайно, сказати, що доведеться обирати з двох зол, але це буде не зовсім правильно. Адже буде кандидат, якого ви точно не хочете бачити президентом. Тож голосуйте хоча б за його прямого противника.
Але між “голосувати” та “ігнорувати” варто вибрати перший варіант.
