Нещодавно у Міністерстві соціальної політики України знову заговорили про те, що необхідно приймати новий трудовий кодекс, інформує сайт Сьогодні.
За весь час існування трудового кодексу в Україні, в нього вносилося чимало правок, але, тим не менш, масштабного оновлення так і не відбулося. У Міністерстві соціальної політики запевняють, що сучасна система принципів трудового права не повною мірою відповідає потребам часу, цілям і завданням незалежної України, а тому її потрібно переглянути з урахуванням змін у суспільстві, а також з урахуванням економічних реалій.
Проект нового трудового кодексу № 1658 в Раді був зареєстрований ще в кінці 2014 р. Рік потому – у листопаді 2015 року – законопроект прийняли в першому читанні. Після чого для доопрацювання документа створили робочу групу.
«Робочою групою було проведено близько 40 засідань, на яких відпрацьовувалися питання вдосконалення положень законопроекту, розглянуті і прийняті рішення щодо більш ніж 1700 пропозицій. У той же час, ці пропозиції спрямовані в першу чергу на підвищення соціального захисту працівника», – пишуть на сайті Мінсоцполітики і додають, що особливу увагу також приділяли зауваженням, які отримали від міжнародної організації праці.
Роботу з законопроектом закінчили ще у травні 2017 року, але з тих пір документ так і не винесли на розгляд. Незважаючи на це, в Раді розглядають законопроекти, які спрямовані на точкові зміни в трудовому законодавстві.
Збільшена відпустка
Одним з найбільш очікуваних нововведень стала збільшена відпустка. Зараз стандартна відпустка в Україні становить 24 дні, більша вона тільки у деяких професій, наприклад, у шахтарів, вчителів, або ж у багатодітних батьків малолітніх дітей. У законопроекті ж пропонують збільшити її до 28 днів. При цьому, розмір допустимої відпустки за свій рахунок залишиться колишнім – 30 днів на рік.
Дистанційна робота
Дистанційна робота, яка вже давно зайняла затребувану нішу на ринку праці, до сих пір ніяк не регламентується вітчизняним законодавством. У новому варіанті кодексу дистанційна робота стає цілком законною і легальною.
«При укладанні трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (праця вдома), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки та санітарії», – написано в законопроекті.
Нові причини для звільнення
Список причин, через які співробітника можуть звільнити, значно виріс. Тепер причини для звільнення оформлені так:
- за згодою сторін;
- згідно з закінченням терміну трудового контракту;
- призов на військову службу;
- у зв’язку зі скороченням штату;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
- вступ в силу вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі;
- виявлення невідповідності працівника займаній посаді;
- систематичне невиконання працівником обов’язків без поважних причин;
- прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
- неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності та пологам;
- поява на роботі в нетверезому стані;
- вчинення розкрадання за місцем роботи.
Захист прав вагітних
Зараз в трудовому законодавстві вже прописано, що вагітних жінок не можуть залучати до понаднормової або нічної роботи. У новій редакції також пропонується на час проведення медичних обстежень звільняти жінок від виконання роботи і зберігати за ними середню зарплату. На час проведення медичного обстеження за вагітною жінкою зберігається середня заробітна плата.
Випробувальний термін
Згідно з новим Трудовим кодексом, випробувальний термін повинен становити не більше трьох місяців, а для робочих спеціальностей всього один місяць. Якщо співробітник все ж не підходить компанії і роботодавець хоче його звільнити, він повинен попередити його як мінімум за три дні.
Щодо випробування при прийнятті на роботу – стаття 39 вказує перелік осіб, для яких не встановлюється випробувальний термін:
- неповнолітні;
- звільнені з військової або альтернативної (невійськової) служби, які вперше приступають до роботи протягом року після такого звільнення;
- обрані на посаду;
- переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- ті, хто пройшов стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
- ті, хто закінчив професійно-технічні або вищі навчальні заклади і вперше приступають до роботи за отриманою професією (спеціальністю);
- вагітні жінки, працівники з сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років;
- інваліди, спрямовані на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
- ті, з ким укладається трудовий договір на строк до двох місяців.
Злиття компаній
У новому документі більш детально прописали механізм правонаступництва трудових відносин у разі зміни власника юридичної особи, передачі цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів в оренду, реорганізації юридичної особи роботодавця (злиття, приєднання, поділ, перетворення).
Якщо все це відбувається, трудові відносини з працівниками продовжуються, а роботодавець зобов’язаний в тижневий термін проінформувати про факт правонаступництва працівників і виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі її відсутності – вільно обраних представників працівників.
Правонаступник (тобто новий начальник) може звільнити працівників тільки на підставах, передбачених цим же кодексом.
Таким чином, змін в оновленій версії кодексу представлено чимало, щоправда, документ все ще перебуває в підвішеному стані. Але в Мінсоцполітики сподіваються, що незабаром Рада все ж розгляне його і зможе остаточно прийняти в другому читанні.
