Доходи громадян: які підлягають оподаткуванню, а які – ні? Саме цю тему обговорювали під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія», нещодавно проведеного начальником Покровського відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Покровсько-Добропільського управління Павлом Рисованним.
До вашої уваги запитання, з якими громадяни зверталися на «гарячу лінію».
Питання 1. Надання послуг з ремонту автомобільних транспортних засобів у власному приміщенні. Чи потрібна реєстрація фізичною особою – підприємцем?
Відповідь. Так, потрібна.
Стаття 42 Господарського кодексу України роз’яснює, що підприємництво – це діяльність, яку суб’єкт господарювання виконує самостійно та систематично на власний розсуд і ризик. Метою підприємництва є одержання прибутку та досягнення соціальних або економічних результатів.
Згідно із законодавством України для того, щоб розпочати підприємницьку діяльність фізичній особі треба пройти обов’язкову процедуру реєстрації фізичною особою – підприємцем.
Початок ведення приватного бізнесу розпочинається із процедури реєстрації в Єдиному Державному реєстрі. Алгоритм реєстраційних дій визначає Закон Українивід 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон № 755).
Якщо всі документи до державного реєстратора надано правильно, в повному обсязі та не здійснювалося призупинення обробки даних, то держреєстратор одразу вносить запис про проведення державної реєстрації підприємця. Оскільки відомості про державну реєстрацію підприємців є загальнодоступною інформацією, то реєстратор зобов’язаний оприлюднити дані виписки на порталі електронних сервісів. На цьому порядок реєстрації ФОП можна вважати завершеним.
Після правильного проведення всіх реєстраційних дій підприємцю залишається тільки з’ясувати питання зі сплатою податків та обрати відповідний статус, якщо підприємець на час подання заяви про реєстрацію ще не визначився із бажаною системою оподаткування та зареєструватись в органі ДФС за місцем податкової реєстрації.
Питання 2. Я звичайна фізична особа, хочу надавати в оренду власне приміщення. Чи потрібно мені зареєструватись фізичною особою-підпрємцем?
Відповідь. При наданні власного майна в оренду, орендодавець виступає в різних статусах, від яких залежить його оподаткування.
У статті 793 Цивільного Кодексу України (далі ЦКУ) викладені дві обов’язкові умови для укладення будь-якого договору оренди нерухомості фізичною особою на території України, ось вони:
– договір оренди будівлі або її частини, іншої капітальної споруди укладається виключно у письмовій формі. Будь-яка інша форма укладення договору веде до того, що договір визнається недійсним;
– у випадку, коли договір оренди (найму) такої нерухомості укладається на строк більше 3 років, то його обов’язково повинен завірити нотаріус та внести до спеціального реєстру майна, що перебуває в оренді.
Крім цього, органи місцевого самоврядування щорічно встановлюють мінімальну орендну плату за 1 м² нежитлових приміщень. Це передбачає підпункт 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового Кодексу України (далі ПКУ). Вона залежить від багатьох факторів, таких, наприклад, як місце розташування цього об’єкта, його фізичний стан, історична цінність і пр. Перед укладенням договору оренди бажано ознайомитися з цими цифрами і встановити орендну плату на рівні не нижче, ніж передбачає цей документ.
Якщо договір оренди власного приміщення, укладається фізичною особою резидентом, то будь-які обмеження, крім обумовлених вище відсутні. Тобто здавати в оренду можна приміщення будь-якої площі, головне щоб право власності на це майно було документально підтверджене.
Оподаткування таких доходів у фізичної особи відбуватиметься за ставкою, передбаченою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ або, попросту 18% та військовий збір – 1,5%.
Підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 також передбачено, що податковим агентом, який відповідає за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) до бюджету є орендар, тобто той хто виплачує орендну плату такій фізичній особі. Тому, орендар нараховує, утримує та перераховує до бюджету ПДФО за рахунок коштів, що виплачуються у вигляді орендної плати, за ставкою 18% та військовий збір – 1,5%. Звичайно ж, це відноситься тільки до тих орендарів, які є юридичними особами або фізичними особами підприємцями.
Однак, потрібно звернути увагу на те, що така фізична особа (орендодавець) за підсумками року буде зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи, де вказати суми орендної плати та інших отриманих доходів (підпунктом 49.18.4 пунктом 49.18 статті 49 ПКУ).
Питання 3. Чи потрібно сплачувати податки громадянам від продажу власної сільськогосподарської продукції?
Відповідь. Згідно з пп. 165.1.24 п.165 ПКУ не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка виготовлена (вирощена) безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України (стаття 121).
Якщо розмір земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту (покупцю) копію довідки про наявність у нього земельних ділянок (далі – Довідка №3ДФ).
Довідка №3ДФ видається безоплатно сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності). Довідка №3ДФ видається строком на п’ять років і є підставою для невключення до загального оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільгосппродукції. Оригінал довідки зберігається у власника такої продукції протягом 3 років з дати закінчення її дії.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форму затверджено наказом Міндоходів України від 17.01.2014 № 32.
Отже, якщо при продажу фізичною особою – платником податку власної сільськогосподарської продукції дотримуються вищезазначені вимоги, зокрема такий платник надає підприємству, що закуповує сільгосппродукцію і є податковим агентом щодо цих доходів, копію чинної та належно складеної Довідки №3ДФ, та інформація, яка зазначена в цій Довідці, свідчить про наявність підстав для неоподаткування, то підприємство-покупець не утримує податок на доходи. Але таке підприємство зобов’язане відобразити доходи у Податковому розрахунку № 1ДФ за ознакою доходу «148».
У разі недотримання платником податку при продажу сільськогосподарської продукції вищезазначених вимог, наприклад, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом, або такий платник не надав підприємству-покупцю копію Довідки №3ДФ, або надав її з порушенням умов, то доходи від такого продажу оподатковуються податковим агентом на загальних підставах за ставкою 18% з відображенням у Податковому розрахунку 1ДФ за ознакою доходу 127 «Інші доходи».
Підпунктом 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір. Ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування.
Отже, податковий агент, у разі недотримання платником податку вимог при продажу сільськогосподарської продукції, крім 18% ПДФО, має утримати і перерахувати до бюджету 1,5% військового збору.
Покровсько-Добропільске управління ГУ ДФС у Донецькій області
