Зазвичай ми згадуємо про людей з інвалідністю тільки раз на рік – в їх календарний день. А весь інший час вони живуть своїм, зовсім не схожим на наше життям. І якщо ми цілком здорові та працездатні періодично скаржимося на проблеми сьогодення, то що вже говорити їм. Та попри все, саме вони найменше ображаються на життя. Вони люблять життя та вміють радіти кожному новому дню. А головне – прагнуть бути потрібними і корисними. Та от чи може держава надати їм таку можливість і чи слід чекати допомоги від місцевої влади?
Товариство сліпих в Покровську: чи є надія побачити світло в кінці тунелю?
попередня новина
Що таке слайм та як його робити?
