Сьогодні День пам’яті Мефодія (близько 815-885), проповідника християнства, архієпископа Моравського, слов’янського просвітителя і творця слов’янської абетки, старшого брата Кирила, пише Укрінформ.
Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Втім, блискуча військова кар’єра його не вдовольняла і він, знаходячись у пошуках сенсу життя, вирішив стати ченцем. Але не довго довелося йому пробути рядовим монахом – мав гострий розум, організаторський хист, до того ж був надзвичайно побожним – і його призначають ігуменом монастиря Поліхорн у Малій Азії.
Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів.
Оригінальні твори братів не збереглися, але існує думка, що Мефодій – автор гімну на честь Дмитра Солунського. Брати переклали Євангеліє, Апостол, літургію, служебник, фрагменти псалтиря і требника. Мефодій разом із учнями переклав і Біблію.
Своєю діяльністю Кирило і Мефодій заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, зокрема болгарської. У Болгарії встановлено орден «Кирило і Мефодій» – одну з найпочесніших державних нагород. Ім’я Кирила і Мефодія носила таємна політична організація української інтелігенції в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (членом братства був і Тарас Шевченко).
Пам’ять святих Кирила і Мефодія щороку вшановують 24 травня в усіх слов’янських країнах. Тоді ж в Україні відзначається і День слов’янської писемності і культури.
