Намічено основні напрямки програми реконструкції системи водопостачання Донецької області. Дано завдання її доопрацювати і якнайшвидше приступити до реалізації. Про це написав голова Донецької облдержадміністрації Павло Жебрівський на своїй сторінці в Facebook. Наводимо текст повідомлення повністю:
Попередньо зверстали програму по реконструкції системи водозабезпечення Донецької області. Розглянули її поки що у форматі засідання робочої групи – з Ларисою Гусєвою, в.о. Департаменту житлово-комунального господарства, та Олександром Євдокимовим, в.о. гендиректора КП «Компанія «Вода Донбасу».
На інтерактивну карту нанесли найкритичніші точки, які потребують нашого якнайшвидшого втручання: Авдіївка, Мар’їнка та Красногорівка, Маріуполь, так званий Покровсько-Селидівський промвузол та власне канал Сіверський Донець – Донбас.
По усім, в принципі, є технічні рішення та зрозуміле фінансування. Крім Авдіївки. За нашими розрахунками, туди треба вкласти щонайменше 500 мільйонів – на 25 тисяч населення. Дуже затратно. Тому питання поки що залишається відкритим. По іншим «точкам» ясності більше. Отже…
Мар’їнка та Красногорівка. Для того аби забезпечити їх повною мірою якісною питною водою, потрібно проложити до них 19 км водогону від Красноармійської фільтрувальної станції. Орієнтовна вартість проекту – 122 млн. грн. Термін виконання – 2 роки.
Маріуполь та навколишні райони – Мангуський та Нікольський. Там маємо проблему з якістю води. У Старокримському водосховищі, від якого вони частково живляться, сольовий склад – до 25 мг на літр (для порівняння: загальноукраїнська норма – 7 мг на літр; припустима, узгоджена з Міністерством охорони здоров’я – до 14 мг/літр). Тож по Маріуполю ми пропонуємо побудувати водогін від Павлопільського до Старокримського водосховища (бо у Павлопільському вода кращої якості, і якщо воду з двох водосховищ змішувати, то вона буде набагато якісніша). Крім того, там потрібно будувати фільтрувальну станцію, яка б очистила цю воду до нормативних величин, і тоді проблема з якістю води у Маріуполі буде вирішена. На весь проект потрібно 300-320 млн. грн. Частину профінансуємо з бюджетів – обласного та місцевого, частину проситимемо у держави, працюватимемо й над залученням коштів наших міжнародних партнерів.
Покровсько-Селидівський промвузол. Тут потрібне резервне джерело водопостачання для Красноармійської фільтрувальної станції. Цей проект вже реалізується коштом Червоного Хреста (обсяг фінансування – на рівні 15-16 мільйонів, сподіваємося, до березня наступного року його вдасться завершити). Це капремонт насосної станції першого підйому Красноармійської фільтрувальної станції, який дозволить нам надавати воду з Карлівського водосховища як з резервного джерела. А якщо ми за 1-2 мільйони бюджетних коштів добудуємо там ще й нитку водогону до Волновахи, то зможемо з Красноармійської фільтрувальної станції подати воду й на Волноваху, яка на сьогодні теж знаходиться у скрутному становищі, коли виходить з ладу Південнодонбаський водогін.
Найзатратніший проект – підвищення надійності та якості роботи каналу Сіверський Донець – Донбас. Внаслідок бойових дій він був пошкоджений та потребує гідроізоляції бентоматами на чотирьох ділянках. Загальна вартість проекту – приблизно 1,2 млрд. гривень. Роботи там на 3-4 роки, її потрібно розбивати на етапи. Реалізація проекту дозволить закрити питання по втратам води, і її, відповідно, буде більше надходити до населення та підприємств Донецької області. Фінансової підтримки цього проекту шукатимемо у міжнародних партнерів.
Крім цього, у новій дорожній карті передбачаємо заміни усіх старих зношених водогонів та каналізації, ремонт та модернізацію насосних станцій та очисних споруд, обладнання фільтрувальних станцій і т.п. Фактично, це програма на десятиліття. Дав завдання до середини серпня її доопрацювати, затвердити і якнайшвидше приступити до реалізації.
