Практично в кожному навчальному закладі є учні, які стають об’єктами глузувань і відкритих знущань. Як захистити себе від цього та як діяти, якщо ви вже потрапили в групу ризику – розповіли школярам 7 та 8 класів інспектор ювенальної превенції Покровського відділу поліції Ірина Грицай та спеціаліст Покровського бюро вторинної правової допомоги Наталя Козинець. Про це інформує сайт Покровського відділу поліції.
Буллінг – це форма жорстокого поводження, коли фізично або психічно сильніший індивід або група таких отримує задоволення, завдаючи болю або насміхаючись, домагаючись покірності і поступок, заволодіваючи майном слабшого. На жаль, шкільне цькування не є чимось тимчасовим: біль і приниження часто тривають по кілька років, а то і до закінчення школи. Так, форми шкільного буллінгу можуть бути різними: систематичні глузування, вимагання, фізичні і психічні приниження, різного виду знущання, бойкот та ігнорування, псування особистих речей та інше. Але найголовніша проблема полягає в тому, що в групі ризику може виявитися практично будь-хто.
Так, Ірина Грицай зауважила, що типових жертв шкільного терору немає і будь-яка дитина може опинитися в зоні ризику. Найчастіше жертвами буллінгу стають діти із низькою самооцінкою, невпевнені в собі, сором’язливі, замкнуті, чутливі, схильні до депресії, ті, що не мають близького друга або фізично слабші за ровесників. Такі діти не можуть постояти за себе, страждають морально і фізично і потребують захисту з боку дорослих.
Наталя Козинець навела кілька основних типів буллінгу:
- непрямий – соціальна агресія;
- фізичний – агресія з фізичним насильством;
- поведінковий– переслідувач змушує жертву перенести образливі і принижуючі для неї почуття власної гідності;
- вербальна агресія: плітки, інтриги, вимагання, шантаж;
- можливі бойкоти жертві, різні «капості» (викрадення зошитів з домашньою роботою);
- словесний – приниження непристойними словами, обзивання, прізвиськами.
Інструментами боротьби із буллінгом у навчальному закладі є бесіда директора, вчителів, психолога та батьків – як з жертвою цього «явища», так і з його ініціатором.
Присутні учні зауважили, що для них прослухана інформація була не тільки цікавою, а й корисною, а дехто з дівчат та хлопців зізналися, що помічали ознаки буллінгу і серед своїх знайомих.
«Ми маємо достукатись до дітей, і перш за все до тих, хто не бере участі в буллінгу. Якщо вони в своєму класі скажуть переслідувачу, що це не є нормальним, не є смішним, що їм не подобається те, що він робить, щоб він припинив це, то в 99% буллінг припиняється», – зауважила інспектор ювенальної превенції Покровського відділу поліції Ірина Грицай.
