Напередодні 8-9 травня, які в Україні відзначаються як День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, співробітники Покровського історичного музею оголосили акцію пам’яті «Пам’ятаємо – перемагаємо» та долучилися до неї особисто. Основна мета благодійного заходу – привернення уваги мешканців міста до забутих поховань воїнів Другої світової війни та приведення їх до належного стану.
Стартувала акція 3 травня з прибирання могили місцевого жителя Павла Шумка, який похований на центральному кладовищі Покровська. У роки окупації міста (1941-1943 рр.) Павло Сергійович очолював розвідувальну групу, яка була сформована за наказом штабу Південного фронту. Завдяки даним, які збирала ця група, льотчикам та розвідникам вдалося знищити на території міста та району 3 гарматні та 2 мінометних батареї, ешелон з боєприпасами та технікою, 80 залізничних вагонів, 300 німецьких солдат та офіцерів. Після повторної окупації міста, у лютому 1943 року, Павло Шумко був розстріляний нацистським окупантами біля власного будинку.
Час спливає, з кожним роком йдуть із життя родичі і близькі люди загиблих воїнів, а поховання все більше заростають травою та кущами, перетворюючись на забуті могилки. У роки Другої світової війни бійці фронтів та підпільники ціною власного життя подарували свободу майбутнім поколінням, а сьогодні настала наша черга віддавати борг захисникам, зберігаючи пам’ять про їх головний подвиг – Перемогу!
Співробітники Покровського історичного музею пропонують всім небайдужим мешканцям долучитися до акції «Пам’ятаємо – перемагаємо». У ваших силах зробити добру справу: напередодні Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у роки Другої світової війни привести до належного стану хоча б одне військове поховання чи братську могилу на кладовищах, куди ви прийдете, аби вшанувати пам’ять про своїх рідних.
У музеї нагадали, що Друга світова війна 1939-1945 років, у результаті якої загинуло понад 60 мільйонів осіб у всьому світі, є найтрагічнішою війною в історії людства, а Україна є однією з найбільш постраждалих країн. Визначити точно її демографічні втрати не вдається й донині – за різними підрахунками, вони можуть сягати 13,5 мільйонів осіб.
На території України відбувалися запеклі битви під час оборонних 1941-1942 років та визвольних 1942-1944 років боїв, коли загинули мільйони воїнів.
Сьогодні в кожному населеному пункті України зустрічаються як поодинокі могили захисників, так і братські військові поховання.
