Третього вересня мікроавтобус і приватний автомобіль з нашими краєзнавцями і творчою інтелігенцією міста взяли курс із Покровська на Великомихайлівку, щоб в котре згадати про повстанський рух 1918-1922 рр., вшанувати пам’ять командирів-махновців, а ще доторкнутися до краси Дібрівського лісу, який в усі часи приваблював до себе небайдужих.
«Історію не можна змінити, треба тільки мати відвагу знати її правду». Ці слова Пантелеймона Куліша красуються у рамочці біля входу у Великомихайлівський музей і, мабуть, це не випадково. Кожний крок перебування там, кожна хвилина свідчили саме про це, бо спростовуючи застарілі штампи та фальшивки, краєзнавці та історики висвітлювали матеріали вікової давнини без ідеологічних перекручувань.
Очолював наш «десант» секретар товариства «Спадщина» Валерій Кордюков. З його ініціативи і матеріальної підтримки і відбулася ця поїздка.
До складу нашої делегації увійшли: Людмила Кордюкова – дружина і муза; Лариса Моїсеєнко – заступник декана ДонНТУ і голова НІКО «Спадщина»; Павло Бєлицький – викладач ДонНТУ, краєзнавець «Спадщини»; Петро Бабець – історик-краєзнавець з селища Межова; Діана Бєлоконь – Почесний краєзнавець Донбасу із Петрівки; Людмила Овсяник – викладач-краєзнавець із с. Миколаївки, Почесний краєзнавець Донбасу; Ангеліна Рожкова – новопризначений директор історико-краєзнавчого музею м. Покровськ; С.Г. Чорний – приватний підприємець, не байдужий до красот природи рідного краю і його історії; любитель історії Володимир Гайдоба, а також описувач цієї події Любов Чорна.
Великомихайлівка зустріла гостей з музиками і піснями та хлібом-сіллю.
В історико-краєзнавчому музеї відзначали справжнє свято. А скільки було гостей! Всі – почесні і визнані в краєзнавстві «махноруховці»: директор музею з Гуляйполя Л.В. Мазченко; директор музею з Покровки Дніпропетровськоі області Перерва Т.В., зберігач фондів Третинко С.В. Також на свято завітав шановний історик, доктор наук, викладач з Дніпра Д. Архірейський. З села Покровка краєзнавці Процан В.О. ; Мицик Г.Г. Приїхав і з села Гуляйполя відомий краєзнавець Кушниренко І.К.
Всі вони з’їхалися до музею на відкриття експозиції, присвяченої повстанському руху Н.Махна на сході України. Експозицію підготував закоханий в Україну шанувальник родоводу своїх пращурів, краєзнавець за покликанням душі Валерій Кордюков.
Рідкісні світлини Н.Махно, Ф.Щуся, Ф.Кожина, Тарановського, Л.Задова та інших повстанців представив до показу наш земляк в музеї Великомихайлівки.
Іноді у декого закрадається думка, а для чого це – збір матеріалів давнини, розкопки, затрати особистих коштів і часу? Відповідь на питання лунала у кожній промові доповідачів.
Історію треба знати, цінувати, щоб не повторювати і не допускати помилок в майбутньому. І все це для миру, для кращого життя, для процвітання України.
«Це спосіб збереження духовної території для життя, в якому не було ні гармат, ні воєн, ні повстанців» – такий влучний вислів пролунав з вуст доктора наук пана Архірейского біля залишків Козацького дуба, куди все товариство краєзнавців поїхало після відвідин музею.
Дібрівський ліс зустрів нас у всій красі літа. Закладений у 60-70 роках 19 століття Віктором фон Графом, милує око і до цього часу.
Щоб залишити пам’ять про зустріч, на галявинці біля пам’ятного знаку, присвяченому Н. Махну, посадили маленький дубок.
Звичайно, лунали промови та вірші. Один з них написала Любов Чорна, член Творчого об’єднання «Суцвіття», Член Всеукраїнської Творчої Спілки «Конгрес Літераторів України»:
Гойдає вітер ніжну ковилу,
Як море в хвилях – переливи барвів.
І тягне води Вовча по кряжу.
Діброва зустрічає різнотрав’ям.
Тут дух Махна витає у лісах,
Колише віти вітерець зухвало.
Дуби ще пам’ятають в цих місцях
Борців за правду, їх було чимало…
Інформацію та фото надано Валерієм Кордюковим
