Щоб відповісти на актуальні питання платників податків щодо функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних (далі СМКОР), Покровською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі заступника начальника – начальника Ясинуватсько- Авдіївського відділення Н.М. Кононіхіної на тему: «Актуальні питання управління ризиками при адмініструванні ПДВ».
Пропонуємо відповіді на найбільш актуальні питання, з якими платники звертались на «гарячу лінію».
Питання: Нещодавно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було внесено зміни в частині автоматичного прийняття таблиці платника. У яких випадках це буде відбуватись?
Відповідь: Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.11.2017 № 926 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі» (далі – Наказ № 926, далі – ПН/РК, ЄРПН) набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.
Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.
Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Наказом № 926 також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг. Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.
Питання: Допущено помилку у даті податкової накладної, зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних. Як правильно її виправити?
Відповідь: Розрахунок коригування до податкової накладної складається у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), у якому, зокрема, зазначено, що виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера не допускається.
Таким чином, помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної. Податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення “першої події” за такою операцією, може бути визначена платником як така, що помилково складена.
Платник податку має право скасувати помилково складену податкову накладну шляхом складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком “-“.
Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в податковій накладній; може бути складений тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Зважаючи на те, що розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної помилковою, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації платником податку, вказаним в помилковій податковій накладній покупцем (отримувачем) товарів/послуг.
Відповідно до абзацу 4 пункту 22 Порядку № 1307 розрахунки коригування, складені платником до податкових накладних, що датовані до 01 лютого 2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН платником податку – постачальником (продавцем).
Складення та реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником податку помилковою, не позбавляє платника податку обов’язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання “першої події” за такою операцією. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації.
При цьому статтею 1201 ПКУ передбачено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Питання: Який порядок надання платником ПДВ пояснень та/або копій документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь: У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН платник має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, (далі – Наказ № 567), у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – Перелік).
Переліки таких документів для критеріїв, визначених підпунктами 1) та 2) пункту 6 Критеріїв оцінки, затверджених наказом № 567, є ідентичними. Платнику ПДВ необхідно надавати лише копії завірених належним чином документів, які підтверджують реальність саме тієї операції, що зазначена у ПН, та зупинена.
Як визначено Наказом № 567, письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Питання: Як не пропустити строк для оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?
Відповідь: Порядок розгляду скарг комісією ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної визначено постановою Кабінету міністрів України від 04.07.2017 № 485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування». Цей порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН.
Скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого платника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.
Датою подання платником податку скарги є:
– у разі подання скарги безпосередньо до ДФС – дата фактичного надходження скарги;
– у разі надсилання скарги поштовим відправленням – дата отримання відправлення поштового зв’язку від платника податку поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням із скаргою, яка зазначена відправленням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті;
– у разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні, що унеможливлює встановлення дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги, днем подання скарги вважається день проставляння відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС.
Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої застосовано процедуру зупинення реєстрації.
